OpenAI розв’язала задачу на мільйон, але втрапила у скандал
OpenAI заявила про масштабний прорив у розв’язанні фундаментальної математичної задачі, пов’язаної з поведінкою води та інших рідин. За даними компанії, результат отримала нова ще не представлена модель, а перевірка формального доведення показала, що штучний інтелект зміг упоратися із завданням за лічені дні.
Математичний прорив за 88 годин
Для роботи над задачею OpenAI залучила модель, яку описує як потужнішу за GPT-6 Astra. Над розв’язанням одночасно працювали близько 10 тисяч ШІ-агентів, об’єднаних у групи для пошуку, перевірки та вдосконалення окремих етапів доведення.
У процесі агенти обмінялися майже 3 мільйонами повідомлень і використали понад 130 мільярдів токенів. Основний етап обчислень тривав приблизно 88 годин.
Після цього результат додатково перевіряли за допомогою Lean 4 — спеціалізованої мови, яка дає змогу формально підтверджувати математичні доведення. Ця процедура зайняла ще близько 17 годин.
- Кількість ШІ-агентів: близько 10 000;
- Обсяг обміну: майже 3 мільйони повідомлень;
- Використані дані: понад 130 мільярдів токенів;
- Пошук розв’язання: приблизно 88 годин;
- Формальна перевірка в Lean 4: близько 17 годин.
Водночас OpenAI повідомила, що не претендуватиме на грошову винагороду Clay Mathematics Institute, яку передбачають за розв’язання окремих фундаментальних математичних проблем.
Підозри щодо використання приватних даних
Заява OpenAI спричинила дискусію не лише про можливості штучного інтелекту, а й про походження даних, на яких могли ґрунтуватися його результати. Професор математики Нью-Йоркського університету Трістан Бакмастер припустив, що компанія могла розпочати роботу після появи чуток про прорив у суміжній темі — так званому forced Euler.
Над цим напрямом Бакмастер працював разом із Левантом Алпоге, дослідником Anthropic. У своїй роботі науковці використовували OpenAI Codex і Anthropic Claude, тому Бакмастер висловив припущення, що OpenAI могла отримати доступ до приватних журналів взаємодії з цими інструментами.
У компанії заперечили прямий доступ розробників і ШІ-агентів до користувацьких даних. Водночас OpenAI визнала, що не може повністю виключити використання знеособленої інформації, яка могла надходити з її продуктів.
Чому це виклик для відкритої науки
Ситуація викликала занепокоєння в науковій спільноті. Математик і лауреат Філдсівської премії Терренс Тао заявив, що конкуренція між технологічними компаніями за наукові результати може послабити принципи відкритого обміну ідеями.
Якщо навіть чутки про незавершені дослідження стають приводом для масштабних витрат на обчислення та спроб випередити авторів роботи, науковці можуть почати обережніше ділитися гіпотезами й попередніми результатами.
У довгостроковій перспективі це здатне уповільнити розвиток математики: відкриті обговорення, взаємна перевірка та вільний обмін ідеями залишаються важливою частиною наукового процесу, навіть коли до нього активно долучаються ШІ-системи.
Історія поєднала технічний прорив із серйозними питаннями про прозорість, авторство та походження даних. Навіть формально перевірене доведення потребує зрозумілого пояснення того, як його отримали і чиї напрацювання могли вплинути на результат.
