Університетський працівник отримав право відмовитися від ШІ
Працівник Університету Кентуккі домігся офіційного дозволу не використовувати інструменти штучного інтелекту під час роботи. Він пояснив це не технічними труднощами, а глибокими етичними переконаннями, які пов’язує із захистом людської гідності, праці та творчості.
Чому працівник відмовився від ШІ
Девід Дурман вважає, що надмірна довіра до алгоритмів може послаблювати здатність людини самостійно ухвалювати моральні рішення. На його думку, технологія не має перетворюватися на заміну людській відповідальності.
Серед причин, які викликають у нього занепокоєння, Дурман називає:
- ризик скорочення робочих місць і ускладнення для людей можливості заробляти на життя;
- значне споживання ресурсів та екологічне навантаження, пов’язане з роботою дата-центрів;
- використання людських творів для навчання алгоритмів без достатнього захисту авторів;
- послаблення ролі особистого вибору та відповідальності під час ухвалення рішень.
Щоб закріпити свою позицію юридично, Дурман звернувся по допомогу до Американської гуманістичної асоціації. У результаті він отримав офіційний виняток, який звільняє його від обов’язкового використання інструментів штучного інтелекту на робочому місці.
Як рішення пояснили в університеті
Представник Університету Кентуккі Джей Блантон повідомив, що адміністрація розглядає запити про релігійні або світоглядні винятки окремо. Важливим критерієм є те, чи може працівник виконувати свої посадові обов’язки без використання певної технології.
У випадку Дурмана університет дійшов висновку, що відмова від ШІ не завадить йому допомагати дослідникам із підготовкою грантових заявок. Працівник, однак, вирішив заздалегідь подбати про формальний захист своїх переконань, хоча колеги та керівництво радили йому спробувати нові цифрові інструменти.
Світоглядні переконання як підстава для винятку
Історія Дурмана стала одним із перших публічно відомих випадків, коли працівник домігся подібних умов через переконання щодо штучного інтелекту. Раніше схожого результату вдалося досягти інженерці програмного забезпечення Ерін Маус.
В Американській гуманістичній асоціації наголошують: критичне ставлення до ШІ не обов’язково пов’язане з конкретною релігією. Побоювання щодо впливу алгоритмів на гідність людини, працю, довкілля та культуру можуть бути частиною як релігійного, так і світського гуманістичного світогляду.
Представники організації зазначають, що законодавство США передбачає захист не лише традиційних релігійних вірувань. У певних випадках він може поширюватися і на щиро дотримувані світоглядні переконання, якщо вони мають для людини принципове значення.
Особиста позиція, а не заборона для всіх
Дурман підкреслює, що не прагне нав’язати власне ставлення до штучного інтелекту іншим працівникам. Його мета — зберегти право діяти відповідно до власних етичних принципів там, де це не заважає виконанню професійних обов’язків.
Він сподівається, що цей випадок заохотить інших людей відкрито говорити про межі використання ШІ та захищати свої переконання в робочому середовищі.
Ця ситуація показує, що поширення штучного інтелекту породжує не лише питання ефективності, а й дискусії про право на професійний вибір. Для роботодавців це означає необхідність враховувати етичні та світоглядні позиції працівників, якщо вони не перешкоджають роботі.