ШІ у «Дії» автоматично сплачуватиме штрафи: що ще готують


        ШІ в "Дії" зможе сам платити штрафи: які ще рішення готують для українців

Цифрові сервіси поступово переходять від простого виконання команд до допомоги в повсякденних адміністративних справах. У «Дії» вже визначили функції, якими користуються найчастіше, а надалі планують розширити можливості асистента — зокрема додати автоматичну оплату невеликих штрафів і голосову взаємодію в застосунку.

Які послуги мають найбільший попит у «Дії»

Найчастіше користувачі звертаються до «Дії» для сплати штрафів. Серед популярних послуг також — отримання витягів про місце проживання та довідок про доходи.

Поки що штучний інтелект у процесі сплати штрафу виконує лише перевірку: він з’ясовує, чи є в людини заборгованість. Сам платіж користувач підтверджує і проводить окремо.

Як можуть працювати майбутні автоплатежі

Наступним етапом розвитку сервісу мають стати агентивні платежі — механізм, за якого асистент зможе виконувати заздалегідь дозволені фінансові операції без щоразу повторного проходження всього процесу.

Передбачається, що користувач сам встановлюватиме правила для таких дій. Наприклад, можна буде доручити асистенту автоматично сплачувати невеликі штрафи — орієнтовно до 200 гривень — одразу після їх появи в системі.

  • Автоматичне списання. Платіж виконуватиметься відповідно до попередньо наданого дозволу та встановленого ліміту.
  • Співпраця з платіжними системами. Технологію обговорюють із Visa та Mastercard, які вже тестували подібні рішення на інших ринках.
  • Оплата інших послуг. У перспективі асистент зможе бронювати й купувати квитки, а також замовляти окремі сервіси без необхідності щоразу самостійно заходити в систему.

Водночас такі функції потребуватимуть чітких обмежень: лімітів на суми, підтвердження особи та можливості скасувати або змінити наданий дозвіл.

Голосовий асистент і розвиток Agentic State

Голосовий асистент, доступний на порталі «Дія», має ті самі функціональні можливості, що й текстовий. Користувач може комбінувати голосові та письмові повідомлення, а система також розуміє суржик.

Запуск голосового режиму в мобільному застосунку планують до кінця 2026 року. Це дасть змогу взаємодіяти з державними сервісами без ручного введення запитів.

В основі підходу Agentic State лежить не повна передача державних і особистих рішень штучному інтелекту, а делегування йому рутинних завдань. Людина при цьому зберігає контроль над юридично значущими діями.

Що залишиться за громадянином

ШІ-агент не має юридичних прав і не може самостійно виступати стороною правочину або ухвалювати рішення від імені людини. Він здатен знайти потрібні дані, зібрати довідки та підготувати документи, але остаточне підтвердження чи підпис залишатиметься за громадянином.

Читайте також:  Модель OpenAI виявляє вразливості, про які ще не знають хакери

Наприклад, асистент може допомогти сформувати пакет документів для зарахування дитини до дитячого садка. Проте фінальну заявку користувач має перевірити й підтвердити самостійно.

Як зміниться робота державних працівників

За словами Кислого, впровадження штучного інтелекту не повинно автоматично призвести до скорочення працівників державних установ або служб підтримки. Натомість частина фахівців переходить до нових ролей, пов’язаних із контролем і навчанням ШІ-систем.

У службі підтримки «Дії» штучний інтелект уже закриває близько 95% запитів. Працівники, які раніше відповідали користувачам, перекваліфікувалися, зокрема, у тренерів моделей — вони допомагають покращувати якість відповідей і коректність роботи асистента.

Окремо розробляють помічника для операторів центрів надання адміністративних послуг. Такий інструмент має швидше знаходити необхідну інформацію та підказувати працівникам алгоритм обслуговування громадян.

Регулювання ШІ та власна мовна модель

В Україні паралельно готують законопроєкт, який регулюватиме роботу ШІ-агентів. Серед питань, що мають бути врегульовані, — авторські права на дані, які використовують для навчання моделей, відповідальність за їхню роботу та сумісність українських правил із європейським регламентом EU AI Act.

Власну українську велику мовну модель розглядають як частину цифрового суверенітету. Її розвиток може дати державі більше контролю над мовними даними, якістю роботи сервісів українською та критично важливою цифровою інфраструктурою.

Отже, майбутні зміни в «Дії» стосуватимуться не лише нових способів спілкування із сервісом. Штучний інтелект зможе виконувати більше рутинних дій, але фінансові операції, підписання документів і юридично важливі рішення залишатимуться під контролем користувача.