Claude Opus 5 за один запит створив шутер із 55 тисяч рядків
Браузерний шутер Claude of Duty показав, на що здатна нова флагманська модель Anthropic у розробці ігор. За словами автора проєкту, розробника під ніком mshumer, гру створили одним текстовим запитом — без готових 3D-моделей, текстур і аудіофайлів. Усі ці елементи генеруються програмно під час запуску сторінки.
Важливо: автор стверджує, що навіть геометрія рівнів, освітлення, звуки пострілів і поведінка супротивників створюються математично, а не підтягуються з бібліотек готових ресурсів.
Кадр із гри Claude of Duty. Фото: Скриншот відео
Як працює Claude of Duty
Claude of Duty задумували як демонстрацію можливостей Claude Opus 5, а не як повноцінний комерційний реліз. Попри мінімалістичну графіку, проєкт привертає увагу способом створення: модель самостійно сформувала код, логіку гри та базові візуальні й звукові ефекти.
Гра запускається безпосередньо в браузері. Її основу становлять WebGL2 і бібліотека Three.js, які дають змогу відображати тривимірну сцену та обробляти дії користувача без встановлення окремого клієнта.
У шутері реалізовано основні механіки жанру:
- пересування за допомогою клавіш WASD;
- біг, стрибки та присідання;
- прицілювання і стрільбу;
- перезаряджання зброї;
- тактичні нахили корпусу;
- взаємодію з рівнем і супротивниками.
Кадр із гри Claude of Duty. Фото: Скриншот відео
Чому розробка викликала інтерес
За оцінкою автора, код проєкту містить близько 55 тисяч рядків. Для такого обсягу завдань Claude Opus 5 залучив кілька ШІ-субагентів: вони паралельно працювали над окремими компонентами, а потім об’єднували їх у спільну систему.
Такий підхід нагадує роботу команди розробників, де різні фахівці відповідають за графіку, фізику, звук, керування та штучний інтелект супротивників. Водночас модель мала не лише написати окремі частини коду, а й узгодити їх між собою.
Модель перевіряла та виправляла власний результат
Окрему роль у створенні гри відіграв метод самокритики. Після генерації чергової версії Claude аналізував її роботу, знаходив недоліки та повторно редагував код.
У такий спосіб модель поступово вдосконалювала фізику, освітлення, керування і поведінку ворогів. Це важливо, оскільки в ігровій розробці недостатньо просто написати код: усі системи мають працювати узгоджено й давати передбачуваний результат під час гри.
Claude of Duty демонструє, що генеративний ШІ вже може створювати не лише окремі фрагменти програмного коду, а й цілісні інтерактивні прототипи. Водночас рівень графіки та складність такого проєкту поки що суттєво відрізняються від великих комерційних ігор, над якими працюють численні команди протягом кількох років.
Отже, головна цінність цього експерименту — не в кількості рівнів чи реалістичності зображення, а в демонстрації нового підходу до розробки. Один запит і подальша автоматизована перевірка дали змогу створити браузерний FPS із програмно згенерованими графікою, звуком і базовою ігровою логікою.
